Аналіз ліричного твору

Аналіз поезії – досить цікавий технологічний процес, який вимагає застосування певних знань, умінь, навичок, що здобуваються і виробляються у процесі практичної діяльності протягом тривалого часу. Є.Пасічник підкреслював: «Аналізувати ліричний твір – означає вчити дітей заглиблюватись у його поетичні образи, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражено у контексті твору. Важливо з’ясувати, що хоче сказати поет, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею». Звідси випливає висновок, що розглядати поезію необхідно в органічній єдності змісту і форми.

Аналіз ліричного твору здійснюйте за таким алгоритмом, визначаючи:

1. Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний, спокійний, бадьорий, оптимістичний).

2. Тему (мотив), ідею.

3. Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада).

(Примітка: для учнів 8-11-х класів: жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми);

· жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж)

Учні даних класів визначають і вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська, сатирична, релігійна).

4. Поетичні образи та картини.

5. Тропи (епітети, порівняння, метафора) (для учнів 7-х класів).

Для учнів 8-11-х класів:
а) прості: порівняння, епітет, оксюморон;
б) складні: метафора (уособлення, алегорія, символ), метонімія ( синекдоха, гіпербола, літота, перифраз).

Даний алгоритм адресовано учням 7-го класу, оскільки вони ще не обізнані з деякими питаннями теорії літератури, видами троп, особливостями художнього синтаксису, особливостями віршування тощо.

Подаємо зразок розбору ліричного твору для 7-го класу.
Вечірня година
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо!
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише (Леся Українка).

1. Настрій: веселий, бадьорий.

2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.

Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.

3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.

4. Тропи: епітети: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.

Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:

6. Особливості віршування (метрику):

а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест)

7. Особливості строфічної будови.

(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).

8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик)

10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).

Подаємо зразок розбору ліричного твору для 8-11-х класів.
Ти зрікся мови рідної

Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне!
Ти зрікся мови рідної. Заріс
Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…
Не маєш ти на похороні сліз,
Не маєш пісні на весіллі!
Ти зрікся мови рідної. Твій дух
На милицях жадає танцювати.
Від ласк твоїх закаменіє друг
І посивіє рідна мати.
Ти зрікся мови рідної. Віки
Ти йтимеш темний, як сльота осіння.
Від погляду твого серця й зірки
Обернуться в сліпе каміння.
Ти зрікся мови рідної. Ганьба
Тебе зустріне на шляху вузькому…
Впаде на тебе, наче сніг, журба –
Її не понесеш нікому!
Ти зрікся мови рідної. Нема
Тепер у тебе роду, ні народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма –
В твій слід він кине сміх-погорду!
Ти зрікся мови рідної…(Д.Павличко).

1. Настрій: сумний.

2. Тема: гнівне звернення до людей, які зрікаються своєї мови, і зображення покари, що на них чекає в майбутньому.

Ідея: осуд тих людей, які зрікаються найціннішого духовного скарбу – мови.

3. Жанр: вірш; вид лірики: громадянська.

4. Поетичні образи та картини: образ людини-зрадника та відступника, що без мови втрачає свою духовну сутність.

5. Тропи: прості (епітети: мова рідна, зелена гілка, сліпе каміння, шлях вузький; порівняння («…ти йтимеш темний, як сльота осіння», «впаде на тебе, наче сніг, журба»; складні (метафора (персоніфікація): земля родити перестане, серця й зірки обернуться в каміння, впаде журба, дух на милицях жадає танцювати).

6. Особливості віршування

рима: чергування чоловічої та жіночої рим;
римування: перехресне (абаб);
віршовий розмір: п’ятистопний ямб

7. Строфіка: катрен (чотиривірш).

8. Поетичні фігури: інверсія («Заріс твій шлях…», «Від ласк твоїх закаменіє друг і посивіє рідна мати»); анафора («Ти зрікся мови рідної»); асиндетон («Не маєш ти на похороні сліз, не маєш пісні на весіллі»).

9. Фонічні засоби: алітерація (повторення приголосного звука зу першій та другій строфах: «Ти зрікся мови рідної. Заріс твій шлях і зник у безіменнім зіллі»); асонанс (повторення голосного звука у в п’ятій строфі: «Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому…Впаде на тебе, наче сніг, журба – її не понесеш нікому»). Дані засоби використані з метою посилення інтонаційної виразності твору.

Оскільки найбільше проблем у шкільній практиці вик ликає системний аналіз саме ліричних творів, наведемо приклад такого аналізу — розглянемо вірш Д.Павличка «Я стужився, мила, за тобою...» (вивчається в 11 класі).

Я стужився, мила, за тобою,

З туги обернувся мимохіть

В явора, що, палений журбою,

Сам-один між буками стоїть.

Грає листя на веснянім сонці,

А в душі — печаль, як небеса.

Він росте й співає явороньці,

І згорає від сльози роса.

Сніг летить, колючий, ніби трина,

Йде зима й бескидами гуде.

Яворові сниться яворина

Та її кохання молоде.

Він не знає, що надійдуть люди,

Зміряють його на поруби,

Розітнуть йому печальні груди,

Скрипку зроблять із його журби.

1. Подаючи короткі відомості про автора цього вірша, слід окремо підкреслити два моменти: гуцульське походження письменника, а відтак відображення, переосмислення у його творах природи, характерів, мови карпатського краю; таку рису стилю Д. Павличка, як пісенність лірики, досконале уміння відтворювати дух, атмосферу поетику народної пісні.

2. За жанром перед нами зразок інтимної (конкретніше — любовної) лірики з елементами пейзажної.

3. Провідний мотив твору - туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва.

4. Композиція вірша чітка, виразна, це підкреслює прозорість думки, довершеність емоційного малюнка. Вихідний момент - сум ліричного героя за коханою (1-й рядок);

розвиток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання;

кульмінація — смерть явора (передостанній рядок);

резюме — яворова туга перевтілюється у Скрипку (останній рядок).

5. Система образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня - явір і яворина.

6. Поруч з паралелізмом наскрізним художнім засобом у творі є персоніфікація: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увиразнюється думка про одухотвореність, здатність усього сущого почувати.

Піднесено-трагічна історія кохання розгортається в поетовому рідному краю. Здогадуємося про це завдяки гірським, лісовим та лicoрубівським мотивам, а такождіалектизмам (що поодинокі — не перевантажують текст і влучно вжиті): «трина» — тирса, колюча остюкувата полова; «бескиди» — гірські урвища, провалля.

Авторський задум вміло увиразнюється досить різноманітними тропами і синтаксичними фігурами. Тугу самоти, розлуки з коханою, силу почуття підкреслюють метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»), персоніфікації «яворові сниться яворина»), просте двочленне порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колючий, ніби трина»), метонімічний епітет(«печальні груди»), інверсія («І згорає від сльози роса» — саме згорає). Риторичне звертання («мила»), літота («яворонька») промовисто увиразнюють ніжність ліричного героя у ставленні до коханої А метафоричний епітет «кохання молоде» розкриває безсмертя, красу, свіжість, цноту й пристрасть цього почуття в душах героїв.

Найбільше смислове навантаження падає на останній рядок вірша. Символ«скрипка» остаточно розкриває мотив твору: скрипка — це краса тужливої мелодії, краса рукотворна, уможливлена людською творчістю, чий ширше — просто краса душі людини, але саме краса, народжена, вигранена шляхетним почуттям кохання, хай навіть, нещасливого. Інверсія ще раз виділяє серцевинний символ твору. До речі, останній рядок є чіткою логічною крапкою, цілком вичерпує тему, після нього не можна додати до сказаного жодного слова.

Виразний звуковий, музичний супровід емоційного малюнка створює фоніка вірша. Надто ж у 2-й строфі, де вісім разів повторюється звук [с] (що передає шум вітру у кроні дерева, символізує сум, смерть), а також у 4-й строфі, де звук [р], повторений сім разів, посилює суворість, трагізм зображуваного (алітерація).

7. Особливості віршування: Тип римування перехресне: абаб

(тобою \ мимохіть \ журбою \ стоїть).

Віршовий розмір: п’ятистопний хорей:

я стужився, мила, за тобою,

З туги обернувся мимохіть

В явора, що, палений журбою,

Сам-один між буками стоїть.

Вид строфи: катрени

8. Підсумок: Поезія Дмитра Павличка справила на мене велике враження. Вона дещо сумна, мінорна, сповнена печальних передчуттів. Своєю ліричністю, мелодійністю схожа на народну пісню. Мені сподобався вірш, хоча було дуже шкода ліричного героя, бо добре, коли кохання – взаємне й щасливе почуття...

Павло Тичина

Ви знаєте, як липа шелестить.

Ви знаєте, як липа шелестить

У місячні весняні ночі? —

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить...

Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї...

«Я твій»,— десь чують дідугани.

А солов'ї!..

Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

1911

Ідейно-художній аналіз
Вірш написаний 1911 року і за деякими джерелами є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік - це лише період становлення майбутнього поета, як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста.
Вірш не належить до жодної збірки, пізніше входить до збірки „Сонячні кларнети”.
За жанром – це шедевр інтимної лірики.
Темою вірша є вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних емоцій відчуття кохання
Ідейне навантаження вірша не чітке, тут змішані хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою, отже, уславлення гармонії.
Ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з риторичними запитаннями до уявних опонентів, які теж мають відчувати те, що і він, він закликає до рішучості, проте сам, не виявляє рішучості, лише щира, закохана душа здатна бачити символічні образи природи, а закохані, очевидно, бачать спільні образи. І тому риторичне питання початку вірша трансформується в риторичне ствердження. Ліричний герой знайшов однодумців, він не самотній у своїх почуттях!
Головних героїв тут цілий ряд. Безперечно, спочатку варто відзначити кохану, яка абсолютно не візуальна, вона навіть бездіяльна, бо просто спить... але і у своєму сні вона – це все для ліричного героя. (Чи не буде збоченням будити вночі дівчину, яка мирно спить?! але хіба дії закоханого можуть бути логічними?
Композиційно вірш поділяється на дві частини. Обидві починаються риторичними питаннями. Спочатку простір обмежений лише липою, яка шелестить, у другій частині простір ширшає – це вже гаї, вони сплять, але „все бачать крізь тумани”. Простір враз стає глобальним – місяць, зорі... а потім швидше звуковий образ ..”солов’ї” (цікаво, хто бачив вночі солов’я?!), але як же вночі вони співають..))
Навіть у такого красномовного лірика , як наш герой не вистачило слів виразити , як же вони співають: „А солов’ї ...” Красномовні три крапки, чи не так?
Художні засоби , які наявні в цьому вірші традиційні для інтимної лірики. Але головним, я вважаю – протиставлення. Природа-людина, в даному контексті повна співзвучність. Риторичне запитання, риторичне ствердження, звичайно ж, епітети, метафори. Присутня синекдоха „дідугани” (дерева)
Римування:
Яскраво виражений чотиристопний ямб з незакінченою стопою, жіноча рима чергується з чоловічою, римування паралельне (перевірте)
Кохання не потребує слів, це надзвичайно тонке почуття, яке досить часто брудниться словами, пафосність тут недоречна, вона дратує. Якщо вже і писати про кохання, то саме так, без од и дифірамбів на адресу об’єкта почуттів, а так просто и щиро, я повірила почуттям цього юнака, він досить щирий в них, коли кохаєш, то все навколо змінюється, оживає, і насамперед змінюєшся сам!

Думаю, що даний алгоритм та зразки розбору дозволять удосконалити практичні уміння і навички щодо даного виду роботи. Бажаю успіху

Сучасний урок літератури. Типи . Методи. Форми роботи

Учитель-словесник – людина творча й неординарна, бо має справу з предметом, який називають людинознавством. Педагогічна практика уроку літератури спрямована на те, щоб навчити дитину творчо мислити, вільно висловлювати свою думку, бути патріотом своєї землі, людиною освіченою, гуманістом.

Орієнтуючись на таке бачення, можна виділити три аспекти сучасного уроку:

науковий, виховний, психологічний.

Існують певні вимоги щодо сучасного уроку. По-перше, сучасним повинен бути вчитель, бо він є отією скрипкою, яка задає тон усьому. Педагог повинен мати належну кваліфікацію, бачити і поважати усіх і кожного, підкреслювати значущість особистості, уміти розповідати так, щоб учні хотіли слухати, щоб інформація будила інтерес і бажання дізнатися, а що ж буде далі. Чітко визначені цілі і завдання , мотивація навчальної діяльності, використання різноманітного унаочнення, логічність, науковість, зв'язок із життям, оптимальність є головними у змісті уроку. Урок повинен бути містким, але не перевантаженим. Важливо вміти визначати ступінь трудності кожного матеріалу, підготовку класу, індивідуальні особливості учнів.

Навчання літератури – цілеспрямований процес взаємодії учителя й учнів. Донедавна ми користувались традиційними типами уроків, але сучасний навчально-виховний процес вимагає змін, зумовлює орієнтацію вчителя на вибір нових технологій навчання, в основі яких – підготовка молодої людини до життя, активізація можливостей учня, розширення кругозору.

Не відкидаючи традицій, бо навчання – дуже важка робота, випробуваних часом методів і прийомів, голосуємо за право існування особливих, нетрадиційних уроків, які б сприяли організації діалогів, живого взаємозв’язку між учителем і учнями, створювали умови для визначення власного «Я» кожного школяра. При такому навчанні вчитель виконує функції не лише організатора, а й співучасника творчого процесу, учні ж стають співавторами уроку.

Отже, нетрадиційний урок – це урок, що виходить за межі традиційних типологій (інсценування, подорож, диспут, казка, презентація). Метою такого навчання є створити комфортні умови для взаємо навчання та взаємо виховання, основою яких є взаємодія всіх учасників процесу.

Ви матимете чудову нагоду визначити тип уроку, який побачите сьогодні.

Щодо класифікації методів, то їх також поділяють на традиційні та інноваційні.

Для досягнення позитиву учитель має знати якомога більше методів і виробити власну систему застосування їх. Добір залежить від літературного матеріалу, що вивчається, мети уроку, віку школярів, особливостей класного колективу, і, звичайно, особистості словесника, його можливостей, уподобань, здібностей.

Але пріоритетом у виборі є такі, що поведуть дитину від пасивності до максимальної активності у навчанні. Мислення дитини починається із здивування.

Якщо учитель хоче, щоб його предмет був улюбленим, він зобов’язаний експерементувати, пробувати, шукати.

У своїй роботі використовую метод емпатії (перевтілення), - учні мають можливість осягнути почуття іншої людини; придумування (допомагає розвивати творче мислення), (продовжити твір, придумати казку, лист до літературного героя, уявити іншу ситуацію, у яку міг би потрапити літературний герой); конструювання ( в результаті колективної творчості спільно формулюється визначення (певні поняття з теорії літератури).

Реалізувати ефективність того чи іншого методу ми можемо, використавши певні форми роботи.

На особливу увагу заслуговує індивідуальна форма роботи, де маємо змогу виокремити кожного, даючи різні за складністю завдання, за рівнем творчості. Кожна дитина має відчути свою значущість, висловити свою думку, поділитися враженнями з приводу почутого, прочитаного.

Використання тих чи інших форм роботи знову ж таки фантазія учителя. На уроках я практикую словесне малювання (кольором зобразити настрій героя), захист малюнків (порівняти малюнки попередніх класів, захист особистих), продовження тексту з опорою на музику дає чудову можливість проникнутись почуттями героя, увійти в його душу і уявити минуле чи майбутнє. Індивідуальний підхід обов’язково повинна мати і самостійна робота. Учням достатнього і високого рівнів пропоную такі завдання:

- «Я – поет» (написати вірш-наслідування поетові)

- Скласти карту мандрів певного героя чи письменника

- «Я – репортер» (скласти діалог-репортаж)

- Різноманітні творчі роботи

До форм роботи, які ставлять учня в активну позицію на уроці, можна віднести низку навчальних ситуацій, у яких учень має захищати свою думку; ситуації, які спонукають школярів ставити запитання вчителю, однокласнику; рецензування відповідей товаришів; вільний вибір питань пошукового характеру; створення ситуації обміну навчальною інформацією; самоперевірка; аналіз власних пізнавальних робіт.

Виробленню в дітей вміння аналізувати, спів ставляти, самостійно доходити до істини сприяє евристичний метод. ПОШУК АКТИВІЗУЄ МИСЛЕННЯ, Спрямовує особистість на відкриття істини. У центрі такого навчання може перебувати проблемна ситуація, спеціально створена учителем, яка є рушієм мислення дитини, джерелом шукання нею нових знань. Проблемні питання повинні бути водночас і складними і доступними. Подекуди урок, на якому обговорювалась та чи інша проблема, не завершується остаточним висновком, автори позицій залишаються при своїх думках. Найціннішим є не кінцевий результат, а шлях до нього. З одного боку учні набувають навичок робити висновки, а з другого – вони самоутверджуються, що є важливим фактором, який стимулює у них потяг до навчання.

Учитель має бути творцем. А якщо його праця лише ремесло, тоді немає у світі тяжчого ремесла.

Теорія літератури

Словник літературознавчих термінів

Алітерація – повторення однакових або подібних приголосних звуків у рядку, реченні, строфі для посилення інтонаційності, музичності.

Срібло-сірий сніг суворий

Срібно-сивий сипле сум… (В.Кобилянський)

Асонанс – повторення однакових або подібних голосних звуків у рядку, реченні, строфі, що надає текстові багатозвучності, музичності.

Які вогні в височині! (М.Вороний)

Анафора – єдинопочаток.

Я хочу, щоб пахла не кров’ю земля, а квітами,

Я хочу, щоб сонце світило ясне над нивами,

Я хочу ростить золоті врожаї на полі багатому,

Я хочу, щоб діти маленькі мої росли соколятами. (Л.Забашта)

Епіфора – повторення однакових слів чи виразів наприкінці строф чи прозових уривків з метою посилення виразності, підкреслення чогось. Стилістична фігура протилежна анафорі.

Так, це дружина Томмі,

Син п’ятирічний Томмі,

Що вона каже, Томмі?

Чом ти здригнувся, Томмі?

Борг за квартиру, Томмі,

Любий, коханий Томмі…

(М.Бажан)

Антитеза – протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, думок тощо. Часто для створення антитези використовуються антоніми.

Ситий голодного не розуміє. (Нар.творчість)

Гіпербола – художнє перебільшення.

Давно вже Київ панував

Його церкви аж хмари зачепили. (А. Метлинський)

Або ж:

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання… (В. Сосюра)

Літота – показ ознак якогось предмета чи явища в навмисно зменшеному вигляді. Іноді літота – засіб вияву ніжності й любові.

Наприклад, в оповіданні М.Вовчка «Сестра» «внученька качається по садочку білим клубочком», а її бабуся «така малесенька, ледве од землі видно…»

Епітет – художнє означення. Найчастіше епітетами виступають прикметники.

Квітуча земля, волошкові очі…

Інверсія – перестановка слів у реченні. Зміна прямого порядку слів для того, щоб найбільш значуще слово особливо підкреслити, звернути на нього увагу. Часто інверсія зустрічається в народних думах (дієслівне римування).

…Хорошії мислі мали,

Од мене більшу добичу брали

І неприятеля під ноги топтали. (Нар.творчість)

Метафора – переносне значення. Слово чи словосполучення, яке розкриває сутність чи особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища. При цьому прямі ознаки поєднуються з переносними.

Там море дере свою синю одежу

об гострі скелі на білі клапті

і закидає ними весь берег.

Метонімія – перенесення назви одного предмета на інший, що перебуває з ним у певному зв’язку.

Харків радісно зустрічає учасників конференції.

Гальорка в театрі зааплодувала. (Мається на увазі не гальорка, а люди, які там сидять).

Оксюморон – поєднання непоєднуваного. Свідоме поєднання різко контрастних понять, які логічно ніби виключають один одного, але в дійсності разом дають нове уявлення.

Ми рабами волі стали. (І.Франко)

Я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватися… (Леся Українка)

Персоніфікація (або уособлення) – вид метафори. Надання предметам, явищам природи властивостей людини.

Навшпиньки підійшов вечір,

Засвітив зорі,

Послав на травах тумани… (П.Тичина)

Синекдоха – вид метонімії, у якій наявна кількісна заміна понять.

Вчись шанувати копійку. (Мається на увазі не копійку, а гроші загалом).

Ноги моєї тут більше не буде. (Тут «нога» в значенні людини).

Як вивчити вірш без проблем

ПАМ'ЯТКА

1. Бажано вчити вірші упродовж декількох днів.

2. Прочитай вірш. Які почуття він в тобі пробудив? Постарайся уявити те, про що пише автор.

3. Прочитай вірш ще 2 – 3 рази і відтвори його напам’ять повністю (можна підглянути в книжку).

4. Зверни увагу на ті рядки вірша, що гірше запам’ятовуються. Можеш позначити їх ключовими словами або схематичними малюнками на аркуші паперу, який буде у тебе перед очима.

5. Якщо вірш учити важко, учи його по рядках; потім перший і другий ; перший, другий і третій.

6. Відклади книжку. Повтори вірш увечері, добре відпочивши після виконання домашньої роботи.

7. Щодня виразно читай вірш 1 – 2 рази батькам або друзям.

8. Повтори вірш уранці перед виходом у школу того дня, коли розповідатимеш напам’ять його в класі.

Література в таблицях

https://drive.google.com/file/d/1_vKb1RQdFFVtc18Yr0MWER2AcnCegaOY/view

Андрій Малишко

https://docs.google.com/presentation/d/1YJvlOGt1K4e3B5Y2FBfYp_5iO45HpYaGVHe_Kt61MoA/edit?usp=sharing

Український мультфільм "Пригоди Котигорошка"

Література 6 клас

Уривки із повісті Володимира Рутківського "Джури козака Швайки"
http://nemaloknig.info/book-255125.html
http://ababahalamaha.com.ua/uk/
Біографія Володимира Рутківського
http://uk.wikipedia.org/wiki

Леся Українка

Т.ШЕВЧЕНКО "ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ"

БУКТРЕЙЛЕР ДО ТВОРУ В. ЧЕМЕРИСА "ВІТЬКА+ГАЛЯ, АБО ПОВІСТЬ ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ"

БУКТРЕЙЛЕР Г. Малик " Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії"

БУКТРЕЙЛЕР Всеволод Нестайко " Тореадори з Васюківки"

БУКТРЕЙЛЕР Іван Котляревський "Наталка полтавка"

Екранізація творів з української літератури, винесених на ЗНОhttp://all4zno.net/filmi-online-z-ukrainskoi-literaturi-zno.html

Тарас Шевшенко "Катерина"

За мотивами поеми Т. Шевченка "Катерина" створено серіал. Це спроба сучасного перепрочитання класичного твору. Екранізація — це завжди інакший мистецький твір, а цей серіал — тим більше багатий для роздумів матеріал. Тут і сюжет поеми, і питання про те, як змінилося ставлення суспільства до Катерини в ХХІ столітті, і протистояння міста-села, тобто україномовних героїв та російськомовних, позитивних і негативних. І ключове питання — чи могла б героїня твору бути щасливою.
Значить, цей твір - актуальний, проблеми - сучасні...

Тарас Шевченко "Заповіт" 1 серія "Даквно те діялось"

Тарас Шевченко "Заповіт" 2 серія

Тарас Шевченко "Заповіт " 3 серія

Тарас Шевченко "Заповіт" 4 серія

Т Шевченко "Наймичка"

Аналіз ліричного твору

Тема

Мотиви

Вид лірики:

o Громадянська

o Пейзажна

o Філософська

o Інтимна

Жанр твору:

o Гімн

o Пісня

o Сатира

o Послання

o Епіграма

o Ідилія

o Елегія

o Етюд

o Медитація (роздум)

o Думка

o Псалм

o Сонет

Особливості інтонації

Композиція ліричного твору

o Визначити провідне переживання, почуття, настрій.

o Визначити життєву ситуацію, яка, очевидно, могла викликати це переживання.

o Виділити основні частини поетичного твору.

Поетична лексика

o З’ясувати активність вживання окремих груп загальновживаної лексики (синонімів, антонімів, архаїзмів, авторських неологізмів тощо)

o Визначити своєрідність та активність використання тропів:

ü Епітет – художнє означення;

ü Порівняння – пояснення одного предмета через інший, подібний до нього (мов, наче, немов, Ор. відм., заперечення)

ü Метафора

ü Уособлення (персоніфікація)

ü Метонімія

ü Синекдоха

ü Гіпербола, лілота

ü Алегорія

ü Іронія (прихована насмішка)

ü Оксиморон

Поетичний синтаксис

o Риторичні питання, оклики, звертання, вигуки – вони посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.

o Повтори =- неодноразове повторення одних і тих самих слів або висловів.

o Антитези (протиставлення)

o Парцеляція

o Еліпсис

Поетична фонетика

o Алітерація (повторення приголосних звуків)

o Асонанс (повторення голосних звуків)

o Анафора – єдинопочаток

o Епіфора – однаковий кінець

o Тавтологія

Віршування

o Розмір (хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест)

o Спосіб римування (парне, перехресне, кільцеве)

Вид рими (чоловіча, жіноча, дактилічна)
___________________________________

Літературні анаграми за повістю Михайла Коцюбинського "Дорогою ціною".

1. Дунай - нуйад.
2. Цигани - гинаиц.
3. Мірошник - шікоримн.
4. Прут - тупр.
5. Вовк - вков.
6. Плавні - авіплн.
7. Постріл - тіоспрл.
8. Котигорошок - ошокиорготк.
9. Сторож - жостор.
10. Овсій - совій.
11. Маріуца - ціурама.
12. Бакшиш - шабикш.

Тести за творчістю Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка

1. З якою метою Еней мандрує до пекла?

а) зустрітися з батьком; б) задовольнити цікавість; в) відвідати свого дідуся; г) побачити кохану Дідону.

2. Яке визначення характеризує мову поданого уривка?

Енеус ностер магнус панус

І славний троянорум князь,

Шмигляв по морю, як циганус,

Ад те, о рекс! Прислав нунк нас.

а) діалектна; б) жаргонна; в) макаронічна; г) старослов'янська.

3. Особливістю строфічної будови «Енеїди» є те, що це:

а) класична поема; б) сатирична поема; в) травестійно-бурлескна поема; г) поема, написана десятирядковим віршем.

4. Яке місце описують подані рядки?

Якусь особу мацапуру

Там шкварили на шашлику,

Гарячу мідь лили за шкуру

І розпинали на бику.

а) рай; б) Трою; в) Рим; г) пекло.

5. Про кого йдеться у поданих рядках: «Еней був тяжко не по серцю» і «все її гнівив»?

а) Венера; б) Юнона; в) Сивілла; г) Геба.

6. Кого миттю осідлав Нептун, щоб дістатися з моря до Енея?

а) рака; б) дельфіна; в) кита; г) карася.

7. Хто був батьком Енея?

а) Зевс; б) Меркурій; в) Юпітер; г) Анхіз.

8. Кого автор «Енеїди» характеризує в поданому уривку?

Розумна пані і моторна,

Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита,

Бідняжка — що була вдова.

а) Дідону; б) Юнону; в) Венеру; г) Ганну.

9. Кого очолює Еней?

а) богів; б) царів; в) рутульців; г) троянців.

10. Хто створив оперу за мотивами «Енеїди»?

а) М. Лисенко; б) К. Стеценко;в) М. Леонтович; г) П. Майборода.

11. Хто з троянців здійснює вилазку у ворожий стан?

а) Еней; б) Низ і Евріал; в) Паллант; г) Турн.

12. Композиційно «Енеїда» І. Котляревського складається з:

а) 6 частин; б) 3 частин; в) 5 частин; г) 8 частин.

13. Яке з поданих нижче тверджень хибне?

а) Низ і Евріал не були козаками; б)Низ і Евріал були козаками;

в) Низ і Евріал віддали життя за спільну справу; г) Енею властиві мужність і патріотизм.

14. Яке місце описують подані нижче рядки?

Батьки, які синів не вчили,

А гладили по головах,

І тільки, знай, що їх хвалили,

Кипіли в нефті в казанах.

а) рай; б) Трою; в) Рим; г) пекло.

15. Кого Еней звав мамою?

а) Сивіллу; б) Венеру;. в) Юнону; г) Дідону.

16. Твір якого письменника є одним із джерел «Енеїди» І. Котляревського?

а) Гомера; б) Плутарха; в) Овідія; г) Вергілія.

17. Які види проблем порушує автор поеми «Енеїда», змальовуючи пекло?

а) моральні й екологічні; б) моральні й психологічні; в) моральні й соціальної нерівності;г) екологічні й економічні.

18. Які герої поеми «Енеїда» допомагали Енею?

а) Турн і Юнона; б) Нептун і Плутон; в) Евріал, Сивілла, Венера; г) Турн, Юнона, Нептун, Плутон.

19. Про кого з героїв «Енеїди» йдеться?

...тоді кружав сивуху

І оселедцем заїдав,

Він, сьому випивши восьмуху,

Послідки з кварти виливав.

а) про Енея; б) про Еола; в) про Зевса; г) про Турна.

20. Як звали бога вітрів?

а) Зевс; б) Меркурій; в) Еол; г) Нептун.

21. Хто з героїнь так характеризує себе:

Не багата я і проста, но чесного роду,

Не стижуся прясти, шити і носити воду?

22. Хто з героїв «Наталки Полтавки» сказав:

«Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому й кусок черствого хліба смачніший од м'якої булки, неправдою нажитої.»

23. Про кого сказано:

«Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродить, і уже де чорт не зможе, то пошли його — зараз докаже »

а) про Миколу; б) про Петра; в) про возного; г) про виборного.

24. Хто мав прізвище Макогоненко?

а) виборний; б) возний; в) Микола; г) Петро.

25. Хто з героїв «Наталки Полтавки» сказав: «Кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі»

а) Терпилиха; б) Наталка; в) Микола; г) Петро.

26. Яка пісня, що її співає возний у п'єсі «Наталка Полтавка», є переробкою відомого твору Г. Сковороди?

а) «Віють вітри, віють буйні...»; б) «Ой, під вишнею, під черешнею...»;

в) «Всякому городу - нрав і права»; г) «Гомін, гомін по діброві...».

27. Хто з героїв п'єси «Наталка Полтавка» сказав: «Брехати і обманювати других - од Бога гріх, а од людей сором»"!

а) Микола; б) виборний; в) Петро; г) Терпилиха.

27. Якою піснею закінчується драма «Наталка Полтавка»?

29. Хто сказав про себе: «Сирота без роду, без племені, без талану і без приюту»

а) виборний; б) Микола; в) Петро; г) Наталка.

30. Кому сказані ці слова: «Ви пан, а я сирота; вибагатий, а я бідна»

а) писарю із Восьмачок; б) тахтаулівському дячку; в) возному; г) виборному.

31. Яке прізвище у возного?

а) Макогоненко; б) Терпило; в) Скоробреха; г) Тетерваковський.

32. Хто з героїв п'єси співає таку пісню?

Всякому городу - нрав і права.

Всяка імієть свій ум голова...

Всякий, хто вище, той нижчого гне,

Дужий безсильного давить і жме...

а) виборний; б) возний; в) Петро; г) Микола.

33. Хто з героїв п'єси «Наталка Полтавка» пропонує свої останні гроші засватаній дівчині?

а) Петро; б) Микола; в) возний; г) підканцелярист Скоробреха.

34. Хто з героїв «Наталки Полтавки» сказав: «На нас, бідних і безпомощних, як на те похиле дерево, і кози скачуть»

7. Хто з героїв «Наталки Полтавки» заявляє, що театр існує тільки для того, щоб гроші видурювати?

35. Продовжте фразу, розпочату Наталкою Полтавкою «Моє все багатство єсть ………».

36. Місто, у якому народився І. II. Котляревський, -

37. Перший видавець «Енеїди» І. Котляревського –

38. Жанр «Енеїди» І. Котляревського –

39. Перша виконавиця ролі Наталки –

40. Про кого сказано: «Прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий, такий, як був Нечеса-князь»?

41. Хто з героїв використовує такі вислови: «Знайся кінь з конем, а віл з волом», «Живемо і маємося, як горіх при дорозі...»

42. Хто писав про Котляревського: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди...?

43. Яким віршованим розміром написана «Енеїда»?

44. Чий це портрет: «„.голова йому нечесана, чуб не підголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана...»!

а) Халявського; б) пана Хорунженка; в) Пістряка; г) сотника Забрьохи.

45. Чому Уласович так поспішав до Олени, що й «коневі не давав здихнути»?

а) дуже закохався в молоду чорнобриву дівчину; б) хотів одружитися, бо чув, що вона дуже добра, чуйна дівчина;

в) домовився з її братом про заручини з Оленою; г) побоювався, щоб хтось не випередив, бо дівчина багата.

46. У яке місто мав вирушати в похід Забрьоха зі своєю сотнею?

а) у Полтаву; б) у Чигирин; в) у Переяслав; г) у Чернігів.

47. Яке покарання конотопці придумали відьмам?

а) утопити; б) повісити; в) спалити; г) пустити голими поміж люди.

48. Хто з жінок виявився справжньою відьмою?

49. Кого й з ким одружила Явдоха?

50. Укажіть подію, яка становить зав'язку повісті.

51. На яке прохання старий Забрьоха відповідає сину:«Бач, хліб дорогий, по п'яти алтин мішок»"!

а) оженити його; б) краще годувати; в) справити нове вбрання; г) дати грошей на стрічки дівкам.

52. Скільки років було Микиті Уласовичу, коли вінстав сотником?

а) 20; б) 25; в) ЗО; г) 35.

53. Чий це портрет: «...здорова, молода, огрядна, чорнобрива, повновида, а худоби, худоби - так батечки!»!

а) Олени; б) Яв дохи; в) Пріськи; г) Химки.

54. Про кого йдеться: «...дванадцять год вчився у дяка в школі... а вже на річах такий бойкий, що, якрозговориться-розговориться, та усе не попросту, усе з писання...»

а) про пана Хорунженка; б) про писаря Пістряка; в) про сотника Забрьоху; г) про Панаса Месюру.

55. Чому Забрьоха засмутився через образу Пістряка?

а) картало сумління, що образив добру людину нізащо; б)Забрьоха без Пістряка як без рук, бо неписьменний;

в) Пістряк був для нього людиною рідною, близькою; г) побоювався помсти писаря.

56. Через що, за словами писаря, сотні «невозможно у поход виступати»?

а) сотня не готова до походу; б) не вистачить грошей дістатися до Чернігова;

в) немає сенсу в поході, бо мир гине; г) не було наказу з Чернігова.

57. Назвіть жанровий різновид повісті «Конотопська відьма».

58. У якому творі Квітка засуджує моральне виродження частини козацької частини?

59. Продовжіть назву творів Квітки-Основ’яненка «Козир-….», «Солдацький …..», «Шельменко-…..», «Пархімове …..».

Білий вірш

Для учнів 8 класу

Білий вірш — вірш, у якому є розмір, ритм, чергування наголошених і ненаголошених закінчень, але в якому відсутні рими. Мало чим відрізняється від римованих.

Мені здається часом, що верба,
ота стара, сухенька, то - матуся.
Вона мене на зиму прийняла
і порохном м'якеньким устелила
для мене ложе.
Леся Українка «Лісова пісня»
Верлібр, або вільний вірш – вірш без рим, розміру, впорядкованого чергування ненаголошених та наголошених складів, поділу на строфи. Рядки вільного вірша мають різну довжину.
А той літак, що летить до країни соняшників,
не здійснить посадки, бо там немає аеродромів,
а моя підказка, що той літак,
як лелека, може сісти на хату,
або, як жайворонок, у поле,
чи, як бджола, просто на соняшник,
безглузда, як моє себезаспокоєння.
Василь Голобородько «А той літак, що летить до країни соняшників…»

Складаємо сенкан

Сенкан - стала форма, своєрідний вірш без ритму та рим. З француької - п’ять рядків. На уроках може використовуватись як засіб, що допомагає виділити головне в предметі чи явищі, яскравіше висловити й аргументувати власну думку. Сенкани можна писати індивідуально, в парах, у групах.
Вважаємо, що сенкани мають два різновиди.

Перший назвемо "художнім". Він складається за такими правилами:
1 рядок - одне слово - іменник. Він називає предмет, про який піде мова.
2 рядок - два слова - прикметники, які описують ознаки предмета.
3 рядок - три дієслова, що відображають дії предмета.
4 рядок - фраза із чотирьох слів, за допомогою якої автор висловлює своє ставлення до предмета.
5 рядок - слово-іменник, яке є ніби висновком зі сказаного вище.
Другий різновид назвемо "навчальним". 1, 2, 3 рядки складаються за такими ж правилами, що й у попередньому варіанті.
4 рядок - коротка цитата, що характеризує предмет.
5 рядок - речення з п’яти слів, що відображає ставлення автора до предмета.
Пробуймо.
Інше до теми:
Лист, сенкан, смс за повістю Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських"
Сенкани про Сірка, Хмеля, Кармалюка..________________.

Паспорти творів

Складання «Паспорта художнього твору»

1.Назва твору __________________________.

2.Автор твору .

3. Літературний напрям _.

4.Рід літератури, до якого належить твір .

5.Жанр твору .

6. Тема твору .

7. Ідея твору_.

8. Герої твору____.

9. Композиція _.
10.Проблематика_________________.

ПАСПОРТ ДО ТВОРІВ (9-11 КЛАСИ)

Скласти паспорт до твору, з якого наведені такі рядки:

«З вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!»

1.Автор	Невідомий
2.Назва твору	«Слово о полку Ігоревім»
3.Рік видання	1800
4.Жанр	Героїчна поема
5.Л/ рід. Д/особи	Епос. Лірика. Князь Ігор, Всеволод, Святослав, Ярославна, Руська земля, русичі, половці.
6.Тема	Зображення невдалого походу князя Ігоря проти половецьких орд.
7. Ідея	Заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів
8.Композиція	Вступ, основна частина, закінчення
9. Сюжетні лінії	Виступ руської дружини в похід. Битва Ігоря з половцями. Золотий сон Святослава. Плач Ярославни. Благополучне повернення Ігоря з полону. Величання князів.
10.Проблематика	1) виховання; 2) навчання; 3) слави, гідності; 4) багатства; 5) життя та смерть; 6) проблема дружніх стосунків з сусідами; 7) проблема одностайності

Паспорт твору. «Всякому місту – звичай і права»

1.Автор	Григорій Савич Сковорода
2.Назва твору	«Всякому місту – звичай і права»
3.Рік видання	1785
4.Жанр	Пісня
5.Літературний рід	Лірика
6.Тема	Показ негативних вад суспільства
7.Ідея	Висміювання негативних рис тогочасного суспільства – брехні, розкоші, зажерливості, гонитви за багатством, чинопочитанням.
8.Сюжетні лінії	1) негативні вади суспільства; 2)лінія життя ліричного героя.
9.Композиція	7 строф чотиривірша (катрена) та восьмистрофний двовірш
10. Проблематика	1) вибір людиною життєвої позиції; 2) життя і та смерть.

«Зложити докупи два береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!»

1.Автор	Пантелеймон Куліш
2.Назва твору	«Чорна рада»
3.Рік видання	1857
4.Жанр	Історичний роман-хроніка
5.Л/ рід. Д/особи	Епос. Шрам, Петро, Яким Сомко, Кирило Тур, Іван Брюховецький, Черевань, Леся Череванівна
6.Тема	Змалювання боротьби за гетьманську булаву після смерті Богдана Хмельницького. Доба Руїни.
7. Ідея	Прагнення об'єднати Україну «Зложити докупи два береги Дніпрові» ; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, провідна сила для організації українського суспільства є національна еліта (культурна, освічена здатна до мудрого державотворення)
8.Композиція	18 розділів
9. Сюжетні лінії	Політична (вибори гетьмана); любовна (любовний трикутник: Леся Череванівна – Петро Шраменко –Кирило Тур)
10.Проблематика	Народ та історія (роль державного діяча); народ і влада; народ і співець; патріотизм і незалежність

Паспорт твору «Кайдашева сім'я»

1.Автор	Іван Семенович Нечуй -Левицький
2.Назва твору	«Кайдашева сім'я»
3.Рік видання	1879
4.Жанр	Соціально-побутова сатирично-гумористична повість-хроніка
5.Літ.рід. Д/особи	Епос. Омелько, Маруся, Карпо, лаврін, Мотря, Мелашка.
6.Тема	Змалювання побуту селянської сім'ї після скасування кріпацтва
7.Ідея	Викриття патріархального селянського побуту, що зумовлене приватною власністю на землю та всією системою суспільних відносин
8.Сюжетні лінії	1) Омелька Кайдаша та Марусі; 2) Карпа та Мотрі; 3) Лавріна та Мелашки.
9.Композиція	Експозиція.Опис с. Семигори.Знайомство з Омельком та його синами. Зав'язка.Поява молодої сім'ї після одруження. Конфлікти з Мотрею. Кульмінація. Мотря вибиває око свекрусі. Розв'язка.Груша всохла - сім'ї помирилися.
10. Проблематика	Пр. батьків та дітей, пр. виховання; пр. кохання й сімейного щастя; пр. багатства; пр. віри в Бога та додержання заповідей Божих; пр. народної моралі та авторитету в громаді.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

1.Автор	Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)
2.Назва твору	«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
3.Рік видання	1880
4.Жанр	Соціально-психологічний роман
5.Л/рід. Д/особи	Епос. Чіпка Варениченко, Грицько Чупруненко, Максим Гудзь, Явдоха, Галя, Мотря Жуківна, Остап Хрущ (Хрущов,Іван Притика, Іван Вареник)
6.Тема	Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення напередодні та під час реформи 1861 р.
7. Ідея	Ідея криється в алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли б, якби було що їсти й пити. Трудящі селяни бунтують, повстають, армія придушує ці повстання. Викриття політики самодержавства, заклик до боротьби з існуючим ладом.
8.Композиція	Роман складається з 4 частин, кожна з яких поділена на розділи (30) 1ч.розповідає про дитинство та юність Чіпки. 2ч. присвячена сторічній історії села Піски. 3ч.знайомить із складною долею селянина - бунтаря. 4ч. завершує трагедію Чіпки Варениченка.
9. Сюжетні лінії	Основні сюжетні лінії: -рід та життя Чіпки; -рід та життєвий шлях Максима Гудзя; -історія Життя Грицька та Христі; -життєпис панів Польських, історія села Піски. Другорядні сюжетні лінії: -Мотрі Жуківни (матері Чіпки); -Івана Вареника (батька Чіпки); - Явдошки (матері Галі); -Василя Пороха
10.Проблематика	Народна мораль; -батьки і діти; -добро і зло; -земля і достаток; - кріпацька неволя; -пропаща сила; - становище жінки в сім'ї; - любов і сімейне щастя.

«Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду»

1.Автор	Юрій Іванович Яновський
2.Назва твору	«Подвійне коло» (Клас і рід)
3.Рік видання	1935
4.Жанр	Новела
5.Літ. рід. Д/особи	Епос.Андрій, Оверко, Панас, Сашко, Іван, Мусій Половець.
6.Тема	Героїка громадянської війни,розпад родини, роду заради якихось цінностей
7.Ідея	Засудження братовбивчої війни
8.Сюжетні лінії	1) різні класові інтереси; 2)лінія роду Половців
9.Композиція	Експозиція. Бій під Компаніївкою. Зав'язка.Зустріч пораненого Андрія з Оверком.Конфлікт, непорозуміння між братами. Розвиток дії. Вбивство Андрія, Оверка. Розстріл махновців. Кульмінація. Поховання братів. Самогубство Панаса. Розв'язка.Перемога червоногвардійців.
10. Проблематика	Проблема виховання (батьків і дітей); -життя та смерть; -любов і ненависть; -держава й родина ( рід і клас)…

«Скучив за Києвом… Коли побачив себе в ньому – я затремтів»

1.Автор	Валер'ян Петрович Підмогильний
2.Назва твору	«Місто»
3.Рік видання	1929р. Харків
4.Жанр	Урбаністичний роман
5.Літ. рід. Д/особи	Епос (інтелектуально-психологічна проза).Степан Радченко, Надійка. Мусінька, Зося, Маргарита, Свєтозаров, Вигорський, Левко.
6.Тема	Показ підкорення міста людиною,поведінка в нових умовах, яка виявилась екзестенційно випробувальною.
7.Ідея	Викриття внутрішньої роздвоєності героя: розгубленість, самотність, хибне почуття самовдоволеноо завойовника.
8.Сюжетні лінії	1) навчання, література, кар'єра; 2)жінки, дружба. (Соціальна, духовна, біологічна)
9.Композиція	2 частини, в кожній по 14 розділів. Експозиція. Приїзд у місто Київ. Зав'язка.Проблеми під час вступу: реєстрація, приймальна комісія. Кульмінація. Смерть Зоськи. Розв'язка. Зустріч з Ритою.
10. Проблематика	Добро і зло; -кохання – це сходинка до завоювання міста; егоїзм і аморальність; -користь і заздрість; любов і ненависть…

Паспорт твору «Любові всевишній присвячується»

1.Автор	Григір Михайлович Тютюнник
2.Назва твору	«Три зозулі з поклоном»
3.Рік видання	1976
4.Жанр	Новела
5.Л/р. Д/ особи	Епос. Михайло, Софія (Соня), Марфа Яркова, Карпо, Левко.
6.Тема	Розповідь про складність людських стосунків, яка виражена через історію нещасливого кохання
7. Ідея	Возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.
8.Композиція	Новела з ознаками притчі, «останній лист від тата» - це новела в новелі.
9. Сюжетні лінії	Три сюжетні лінії, пов'язані одним почуттям людини; обрамлення; фрагменти з іншим головним героєм; у центрі образ Марфи.
10.Проблематика	- пр. кохання й сімейного щастя; -пр. народної моралі.

«Ліпше вмерти біжучи, ніж жити гниючи»

1.Автор	Іван Павлович Багряний (Лозов'ягін)
2.Назва твору	«Тигролови» («Звіролови»)
3.Рік нап.- видання	1944 р., 1946р.
4.Жанр	Пригодницький роман
5.Літ.рід. Д/особи	Епос.Григорій Многогрішний, майор Медвин, сім'я Сірків(Наталка, Гриць).
6.Тема	Показ впливу сталінських репресій на долю людини, жорстокість тих, хто чинив беззаконня, зображення побуту, традицій українців-переселенців на Далекому Сході, розповідь про романтичне кохання Наталки та Григорія,зображення можливості вибору людиною місця в історії.
7.Ідея	Переконати читача, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися Людиною. Ствердження думки про незнищенність українського національного духу в умовах тоталітарної системи
8.Сюжетні лінії	1) сталінські репресії; 2) пригодницька (втеча, перебування в тайзі, романтичне кохання).
9.Композиція	Експозиція. Поїзд-дракон. Зав'язка.Втеча Григорія Многогрішного з поїзда. Розвиток дій. Блукання в тайзі, життя в родині тигроловів. Кульмінація. Самосуд Григорія над Медвином. Розв'язка.Перехід кордону.
10. Проблематика	Добро і зло; життя та смерть; синівська любов до рідної землі; кохання і сімейне щастя; проблема свободи й боротьби за своє визволення.

«Піднімайтесь, хто сильний і дужий! Ні кроку назад! Вперед!»

1.Автор	Олександр Петрович Довженко
2.Назва твору	«Україна в огні»
3.Рік видання	1990
4.Жанр	Кіноповість
5.Л/рід. Д/ особи	Епос. Лаврін Запорожець (Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим, Олеся, Тетяна), Мотря Левчиха, Христя Хуторна, Заброда, Мина Товченик, Василь Кравчина, Ернст фон Краузер, Людвіг.
6.Тема	Трагічна доля українського народу, який опинився між вогнями двох систем – фашистської та радянської. Зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ
7. Ідея	Віра в перемогу над окупантами, утвердження безсмертя українського народу.
8.Композиція	Поєднана драматургія кіно з епічністю прозової оповіддю
9. Сюжетні лінії	Сюжетні лінії не є безперервними, вони не тільки переплітаються у якихось точках сюжету, а й перериваються так, як це робиться у кінофільмі, коли один кадр змінюється іншим, аби показати одночасність подій. Об'єднує сюжетні лінії тема війни. Центр сюжету — сім'я Запорожців. Зміст твору концентрується навколо зображення сім'ї Лавріна Запорожця, бо саме ця родина стала уособленням українського народу, що опинився в огні війни й постав перед моральним вибором, зробивши його на користь вічних цінностей — сім'ї, народу, Батьківщини. Зображення родини Запорожців — данина літературній частині кіноповісті, бо воно надавало можливість емоційно точно розповісти про те, чим і як жив його народ.
10.Проблематика	Проблема національної самосвідомості людини й природи; -показ трагедійності тогочасних подій; -життя простої людини на війні та в тилу; -проблема цінності загальнолюдських ідеалів; -проблема гуманізації суспільства; -жінка на війні.

Блог вчителя української мови та літератури Несин Олени Анатоліївни

Сторінки

Українська література